Сценарний лекторій Євгенія Стасіневича 2019: Кіно, яке ми читали

Мета курсу

Детально й покроково простежити ті труднощі й проблеми, які виникають у процесі конвертації культової художньої прози в кінопродукт. А заразом і побачити, як їх можна вирішити і уникнути, виходячи на нову художню якість і дотягуючись до конгеніальності.

Опис курсу

На авторському курсі Євгенія Стасіневича мова піде про зв’язки між двома чи не найважливішими для нас сьогодні мистецькими практиками – літературою та кіно. Теми і прийоми, образи й стилістичні регістри, принципові труднощі та яскрава конгеніальність, несподівані перемоги і симптоматичні напівуспіхи. Хоч найважливішим питанням буде не предковічне «що краще?», а злободенне «чим література і кіно може прирости в результаті таких взаємодій?» Ба навіть: чи може прирости тут хоч хтось хоч чимось? Будемо розбиратись, читаючи і переглядаючи найбільш знакові – важливі, дражливі, величні – книжки і фільми останніх ста років.

Список тем лекцій та коротка анотація

Стівен Кінг: між слешером і актуальним мистецтвом
Чому те, що жахає в книжках, може зовсім не чіпляти в кіно?
Чи потрібні жанру міцні багатовимірні характери і як із нього вистрибнути на вищий – складніший – рівень?

Філіп Дік vs Ніл Ґейман: чи мріють глядачі про американських богів?
Як працювати з фантастикою так, аби це сподобалось максимальній кількості глядачів?
Скільки міфологічності потрібно, аби працювати з сьогоднішньою -і завтрашньою – проблематикою?

Ласло Краснагоркаї vs Імре Кертеш: реалізми різні бувають
Як витворюється ефект реалістичності і для чого він узагалі потрібен?
Між «іншим реалізмом» і гіперреалізмом: у що повірять глядачі?

Трилер як супержанр: екранізації Фінчера, Андерсона, Скорсезе
Чим є трилер сьогодні: набір конкретних правил чи світовідчуття?
Саспенс як тверда валюта: що змушує нас не спати?

Кормак Маккарті: новітня класика у похмурих тонах
Як модернізувати «вчорашні» жанри?
Як сподобатись і критикам, і широкому загалу, створюючи нове?

Дж. Роулінг vs Д.Р.Р. Толкін: проблеми «довгих» історій
Епічність як ресурс і небезпека: коли глядачу стає нудно?
Чи бувають декорації першорядними героями?

Діккенс vs Остін: чи допомагає адаптаціям буквалізм?
Що таке «дух класики» і в який спосіб його можна вхопити в кіно?
Яким чином зацікавити товстошкірих глядачів давно відомими історіями?

Серіали і література (від «Інспектора Морса» до «Гри престолів»): «великий роман» на екрані
Плюси, мінуси й підводні камені серіального формату.
Як розказувати історію довго і не нудно?

Трумен Капоте: як передати геніальність?
Чи може дитинство бути мистецькою темою і проблемою?
Документалістика, в яку задуває вічність.

Вільям Шекспір: театр у кіно – хто кого?
Характер як наріжний камінь культового мистецького продукту.
Криваві злочинці як глядацьке задоволення.

Федір Достоєвський: ідеологічний роман у кіно
Великі ідеї як супергерої.
Як можна – і чи можна – тримати увагу винятково діалогами?

Станіслав Лем vs брати Стругацькі: дещо більше, ніж фантастика
Робота з великими метафорами: широта трактувань і сила інтерпретацій.
Як екранізувати філософську прозу?

Артур Конан Дойл: сила та небезпека «вічних» героїв
Невмирущий герой як найкращий друг глядачів.
Як адаптувати класичного героя під день сьогоднішній?

Генрік Сенкевич vs Ян Потоцький: що польського в польському мистецтві?
Якими є маркери національної культурної чутливості і як це виглядає на екрані?
«Для всіх» і «для своїх»: дилеми національного кіновиробництва.

Мілан Кундера vs Богуміл Ґрабал: культурна іншість Центрально-Східної Європи
Тілесність і сексуальність як головні герої новітнього часу.
Іронія крізь сльози: комедійні драми як симптом і тенденція.

Українська література в кіно: мартиролог успіхів
Чи може класична українська література бути актуальним кінематографом?
Який він – сьогоднішній український (анти)герой?
Щоб не плакать – ми сміялись: від чорної драми до життєствердної історії.

Відгуки

Микола Кутола, учасник Terrarium Інтенсив 2018

“Cкладна гра формою те, що є вродженим літературного наративу. Кінодраматургія набагато молодша ніж література і їй є чому ще повчитися. Стасіневич, якраз дає добре зрозуміти.”

Андрій Бут, учасник Terrarium Інтенсив 2018

“Після лекції Стасіневича мій readlist виріс позицій на п’ятдесят. З Євгеном круто сперечатись щодо адаптованого кіно, адже він не тільки їх дивиться але й читає першоджерела з яких ці сценарії були написані. Класний співрозмовник з колосальним книжковим багажем.”

Ольга Куровець, учасниця Terrarium Інтенсив 2018

“Лекції Євгенія – це завжди пригода. На них захопливо, глибоко, живо, з повагою до слухачів. Лекторові вдається надихнути та захопити, аж так, що хочеться одразу після лекції бігти у книгарню та купувати усе ним згадане. Це те, що можна назвати справжньою “книжковою гарячкою”.